Володимир Гончаренко
ТЕПЛО БАТЬКІВСЬКОЇ ДОМІВКИ

НЕГАСНУЧИЙ ВОГОНЬ ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ

Володимир Гончаренко – поет, фольклорист, краєзнавець, журналіст багато зробив для примноження нашої духовності.

Тільки перелік його творчого доробку становить цілий ряд визначних праць, які стануть  гордістю української нації, рідного йому народу.

3iбpaнi ним фольклорні матеріали лягли в основу його унікальної праці „Поема мого народу”. Ним зібрано понад 100 тисяч прислів’їв та приказок, що увійшли до десятитомної книги „Великий словник прислів’їв та приказок Черкащини”. Це значима праця в українській фольклористиці. В ній знайшли місце золоті зерна народної мудрості.

„Саме епітет „золоті”, – як підкреслює науковець Bікrop Задворнов з Києва у статті „Мудрість українська в „Поемі мого народу”, – як ніякий інший відповідає еквіваленту праці Володимира Гончаренка. Варто погортати сторінки цієї книжки, щоб зануритися в животрепетне море народних мудрощів Шевченкового краю".

Творчість Володимира Гончаренка не обмежується цими надбаннями. До його творчого доробку увійшли окремими книгами – „Легенди, перекази, бувалыцини про Т.Г. Шевченка”, „Кладу свої думи, Тарасе, у вінок твого вічного генія”, „Легенди Шевченкового краю”, „Класичний календар українців”,  „Цікава топонімія Черкащини”, „Календар православних свят”, „Магія приказки”, „Пісні рідної матері”, „Енциклопедія українських загадок”, „Золота книга топонімів Черкащини”, ,„Народні прикмети погоди”, „Лебедин – серце Черкащини”, „Духовний геній України – Тарас Шевченко”, „Банда міченого”, „Священні заповіді українців”, „Казки року у суцвітті народних прикмет”, ”Гіркі грона кохання Великого Кобзаря”, „Краєзнавча енциклопедія Черкащини”. Понад 13 тисяч  власних афоризмів, висловлювань, думок увійшли до книги „Мудрі думки переживуть віки”, понад 1600 рубаїв вклалися в книгу „Рубаї сонячні мої”, перевидана під назвою „З любов’ю до людей’.

Він – автор книг „На батьківщині Т.Г. Шевченка” (1984), "Сповнений любові та добра" (1990), "Я хочу пити сонячні настої" (1990), "Анекдот — наш анекдот" (1990), "Акорди серця" (1995), „Поема мого народу” (1996), „Словник прислів’їв та приказок Шевченкового краю” (1998), „Словник прислів’їв та приказок про Т.Г.Шевченка”, „Червона книга мудрості” (2004), „Золота книга топонімів Черкащини” (2005), „Черкащина в легендах та переказах” (2006), „Енциклопедія українських загадок” (2007), „Прислів’я та приказки” (серія українська народна творчість перша книга – 1989; друга книга – 1990). К; „Наукова думка” (прислів’я та приказки із його зібрань увійшли до цього наукового всеукраїнського видання), упорядник, автор передмови, укладач найповнішого, на той час, в Україні видання поезій В.Симоненка „Ти знаєш, що ти – Людина” (К: „Наукова думка”, 2001, перевидана 2005), книги-меморіалу "Вінок безсмертя" (у співавторстві, 1987), буклетів та брошур „Легенди Холодного Яру” (1983), „Вогненне слово, ворога рази” (1983), „Меморіальний літопис Черкас" (у cпівавторствi, 1989), літературно-меморіальної екскурсії „Василь Симоненко” (1989), наукових розвідок „Неозначено-особові речення у поезіях Т.Г. Шевченка” (студентська наукова робота, 1964), „Із фольклорної скарбниці Черкащини” (1983), „Скарби фольклориста” (1984), „Із фольклорної криниці Шевченкового краю” (1984), випустив серію плакатів про В.Симоненка – „Народ мій є, народ мій завжди буде” (1990), „Живу не лише за себе” (1991) та iнші. Перший редактор науково-популярного журналу „Краєзнавець Черкащини” (1991, 1992, 1993) та газети „Сьогодення”.

У періодичній npeci опублікував багато статтей, iнтерв’ю, заміток, матеріалів з краєзнавства, фольклору та етнографії. Член спілки журналістів України з 1975 року.

В. Гончаренко зібрав понад 2 тисячі пісень, частівок, понад 3 тисячі прикмет погоди, понад 1500 розшифрованих топонімічних назв Черкащини, понад 300 легенд, переказів, бувальщин, прислів’їв та приказок  про Т. Г. Шевченка  та багато інших фольклорних мaтepiaлів.

В.А. Гончаренко плоть від плотi справжній син українського народу. Він разом з іншими борцями за справедливість i щастя нашого народу, – як відзначав доктор філологічних наук, професор, академік Української Академії наук Національиого прогресу В.К. Шпак у передмові до книги „Поема мого народу” – животворний дух людської мудрості”, – був серед тих, хто сказав своє вагоме слово в процесі боротьби за незалежність України. Його поетична збірка „Амінь!” знаменувала собою своєрідне передбачення розвалу Радянського Союзу”.

Наприкінці 1989 року він організовує в Черкасах ініціативну групу по створенню партії „Незалежна Україна”, до якої на початку її діяльності входило понад 30 осіб. І це в той час, коли за такими подіями ще пильнувало КДБ. Розробив програму та статут цієї організації, підготував перший номер газети „Незалежна Україна” (червень 1989).

Володимир Гончаренко щиро i безкомпромісно любить свій український народ, дбає за процвітання рідного краю. Він не мислить себе без України. В одній із статей він пише: „Для мене доля України завжди була вище власних інтересів. У її великій icтopiї я не відчував себе самотнім. Я глибоко вростав корінням своєї душі в глибини народної мудрості i напував свій талант цілющими водами української духовності. Я щирий у своїй відданості Україні, її людям. I щоб не говорили, добре знаю, що без таких безмежно закоханих у рідний край українців, не було б Великої України. I я гордий з того, що належу до найпрогресивнішого крила щирих українців”.