субота, 3 жовтня 2015 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО СПОГАДИ ПРО ВІЙНУ

Володимир ГОНЧАРЕНКО

СПОГАДИ ПРО ВІЙНУ


Війна гриміла грізно, як гроза,
Як град, важка котилася сльоза
З-під вій у матері від горя, від наруг,
Немов пройшовсь  по серцю гострий плуг.

Війна. І батько на війні, й сини,
Тяжкі ночами вам наснились сни.
О, матінко моя, страшна пора,
Що не минула жодного двора.

Ішла війна! Криваві рани і руїни,
Палили серце й душу України.
Запроданців нас продавали зграї,
Стріляли в серце, в душу поліцаї.

Забули все: батьків, синів могили,
Щоб вистоять, дай Боже скільки сили,
Щоб ми змогли це пекло пережити
І Україну не занапастити.

Забули все, проїли, розікрали,
За безцінь землю  громадську забрали.
Радієте, добралися  до влади,
По-соєму громадите громади.

Вам радісно, що помира Вкраїна,
Що вже лежить вона, як та руїна.
А гімн лунає, що вона не вмерла.
Так скоро вмре. Гримлять гарматні жерла.

Вже схід пала і Крим ви продали,
А, може, під майданом пропили?
Гримлять гармати. Йде війна на Сході,
А Він сміється, ніби радий шкоді,

Яку завдав він нашій Україні,
Де ми тепер гарцюєм на руїні.
Де на  майдані скачемо гопак,
А хто не скаче, той москаль, дурак.

А Він сміється, що йому жебрак?
Він знає все. Бо зовсім не дурак.
Він знає все, бо в них добра мішками,
А люд простий повзе нехай до ями.

Така чума  мене, така біда косила,
Що вистоять у пеклі цім несила.
Та мусимо стоять, перемагати,
Щоб не померла Україна-мати.


четвер, 20 серпня 2015 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ЛЮБІТЬ ЛЮДЕЙ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ЛЮБІТЬ ЛЮДЕЙ

309



В лакействі деякі вправляються й сьогодні.

Від цього ж хами ще не стали благородні.

Несли вони лиш лихо навісне,

У вічність канули ж, як бур'яни городні.



310





Чарують нас рум'яна щік вишневі

І почуття гарячі полудневі.

І губ пелюстки ніжнопурпурові,

І усміх щирий на палітру дневі.



311



Як рубаїв ще кілька сотень втну,

Та долю на свій бік перетягну,

Та людям мудрості додам я хоч краплину,

То вже тоді вершин бажань сягну.



312



Дим відчаю нехай нас не роз'їсть,

Хай світлий розум зявиться, як гість,

Нехай учені правду нам приносять,

Та ворогів поборе їхня ж злість.






пʼятниця, 10 липня 2015 р.

Володимир Гончаренко МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Володимир  Гончаренко
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

Ми, українці, діти Твої, Господи! Ім’ям Твоїм серця свої сповнюємо, голови до Тебе схиляємо. Дух Твій постійно в Україні витає, нас на справи добрі наставляє, здоров’я і розум наш постійно зцілює.
Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Зціли душі тих українців, що за моря-океани  з України тікали, душу свою чужинцям продавали, мало про неньку-Україну дбали, ниви рідних батьків і могили їх забували. Хай згадають землю, де пращури наші кров свою за волю і справедливість проливали.
Тільки Ти можеш молитву нашу почути і благословити  Україну, і настановити вірних синів та дочок її на працю велику в ім’я нашої єдиної і найдорожчої Батьківщини нашої – України.
Спаси, Господи, тих, хто ображений несправедливо недобрими людьми. Убережи сиріт, калік, немічних та вдовиць стражденних з дітьми їхніми та до свого милосердного серця пригорни, їхні скромні бажання вдовольни.
Подай, Господи, ласку свою трудолюбивим і добродійним українцям. З’єднай нас у велику і сильну Україну, щоб усі українці, як рідні брати жили і славили Твоє ім’я, Величне і Вічне, як нині, так і повсякчас, і на віки віків. Амінь!

Молитву цю силою Розуму Твого, Господи, створив і українцям рідним, мудрим, добрим і щирим присвятив. І дарую її нинішнім і прийдешнім поколінням українців моїх на вічну пам’ять і на постійне зцілення духу народу нашого.

Володимир Гончаренко
поет, фольклорист, краєзнавець, журналіст




середа, 22 квітня 2015 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
РУБАЇ СОНЯЧНІ МОЇ


169

Ти так повинен жить, щоб в полум’ї заграв,
Хотілося зробить багато добрих справ.
Щоб твій народ любив тебе і добре діло,
Що ти зміг працювать залюблено і сміло.

170

Потрібно в справах, а не в  суєті
Проблеми днів вирішувати шпарко.
Ти віддавай своє життя меті, –
Щоб на землі й на небі було жарко.

171

Не той сміливий, хто за гріш міняє долю,
А той, хто першим в бій іде за нашу волю.
Хто край свій боронить для щастя і добра,
Хто поборов злобу, нещастя і сваволю.

172

Не плач над тим, що вже пройшли літа,
Що зблід вінок краси і сила вже не та.
Подумай, чи приніс ти для народу славу
І чи була в житті прекрасною мета.

вівторок, 14 квітня 2015 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ПОЕЗІЇ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ПОЕЗІЇ


ВТЕЧА ВІД РАБСТВА

Колгоспне поле. Колоски криваві...
Хай тим насняться, хто купався в славі,
Хто не відчув і більше не відчує,
Як горе і біда під стріхою ночує.

Село — це гній, це твань шляхів розбитих,
Розбещеність катів несамовитих.
І мова там сільська, — колгоспна мова
З печаткою раба на кожнім слові.

То де ж її любить? Втікай від неї далі,
Ховайся у містах — в цих смітниках печалі.
Нікуди не вилазь — рабом ти мусиш вмерти,
А мова, то тавро, яке нічим не стерти.

Тікаємо з села. Нехай комусь те поле
Стернею золотою ноги коле.
Криваві колоски — сліди безбожних оргій,
Що розпинали нас на ненависті чорній.

Колгоспне поле. Зріють зерна кволі,
Земля горить від поту і сваволі.
Жиріють тут катюги непідсудні —
Їм байдуже, що села вже безлюдні.

Колгоспне поле. Ридмом заридаю,
З душі надію кволу викидаю.
Навіщо всі слова і словоблудні,
Коли нема життя ні в свята тут, ні в будні.

Тікаємо з села... Така вже наша доля...
Щоб нам не згнить, як колоскам край поля.
Прийміть, міста, мого народу цвіт,
Хай він побачить, хоч бідненький світ.

Володимир Гончаренко
ТЕПЛО БАТЬКІВСЬКОЇ ДОМІВКИ


НЕГАСНУЧИЙ ВОГОНЬ ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ

Володимир Гончаренко – поет, фольклорист, краєзнавець, журналіст багато зробив для примноження нашої духовності.
Тільки перелік його творчого доробку становить цілий ряд визначних праць, які стануть  гордістю української нації, рідного йому народу.
3iбpaнi ним фольклорні матеріали лягли в основу його унікальної праці Поема мого народу. Ним зібрано понад 100 тисяч прислів’їв та приказок, що увійшли до десятитомної книги „Великий словник прислів’їв та приказок Черкащини”. Це значима праця в українській фольклористиці. В ній знайшли місце золоті зерна народної мудрості.
„Саме епітет „золоті”, – як підкреслює науковець Bікrop Задворнов з Києва у статті „Мудрість українська в „Поемі мого народу”, – як ніякий інший відповідає еквіваленту праці Володимира Гончаренка. Варто погортати сторінки цієї книжки, щоб зануритися в животрепетне море народних мудрощів Шевченкового краю".
Творчість Володимира Гончаренка не обмежується цими надбаннями. До його творчого доробку увійшли окремими книгами – Легенди, перекази, бувалыцини про Т.Г. Шевченка,Кладу свої думи, Тарасе, у вінок твого вічного генія, Легенди Шевченкового краю, „Класичний календар українців”,  „Цікава топонімія Черкащини”, „Календар православних свят”, „Магія приказки”, „Пісні рідної матері”, „Енциклопедія українських загадок, „Золота книга топонімів Черкащини”, ,„Народні прикмети погоди”, „Лебедин – серце Черкащини”, „Духовний геній України – Тарас Шевченко”, „Банда міченого”, „Священні заповіді українців”, „Казки року у суцвітті народних прикмет”, ”Гіркі грона кохання Великого Кобзаря”, „Краєзнавча енциклопедія Черкащини”. Понад 13 тисяч  власних афоризмів, висловлювань, думок увійшли до книги „Мудрі думки переживуть віки”, понад 1600 рубаїв вклалися в книгу „Рубаї сонячні мої”, перевидана під назвою „З любов’ю до людей’.

понеділок, 13 квітня 2015 р.

Володимир ГОНЧАРЕНКО ВІН СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ

Володимир ГОНЧАРЕНКО
ВІН СПРАВЖНІЙ УКРАЇНЕЦЬ


Він – автор книг „На батьківщині Т.Г. Шевченка” (1984), "Сповнений любові та добра" (1990), "Я хочу пити сонячні настої" (1990), "Анекдот — наш анекдот" (1990), "Акорди серця" (1995), „Поема мого народу” (1996), „Словник прислів’їв та приказок Шевченкового краю” (1998), „Словник прислів’їв та приказок про Т.Г.Шевченка”, „Червона книга мудрості” (2004), „Золота книга топонімів Черкащини” (2005), „Черкащина в легендах та переказах” (2006), „Енциклопедія українських загадок” (2007), „Прислів’я та приказки” (серія українська народна творчість перша книга – 1989; друга книга – 1990). К; „Наукова думка” (прислів’я та приказки із його зібрань увійшли до цього наукового всеукраїнського видання), упорядник, автор передмови, укладач найповнішого, на той час, в Україні видання поезій В.Симоненка „Ти знаєш, що ти – Людина” (К: „Наукова думка”, 2001, перевидана 2005), книги-меморіалу "Вінок безсмертя" (у співавторстві, 1987), буклетів та брошур „Легенди Холодного Яру” (1983), „Вогненне слово, ворога рази” (1983), „Меморіальний літопис Черкас" (у cпівавторствi, 1989), літературно-меморіальної екскурсії „Василь Симоненко” (1989), наукових розвідок „Неозначено-особові речення у поезіях Т.Г. Шевченка” (студентська наукова робота, 1964), „Із фольклорної скарбниці Черкащини” (1983), „Скарби фольклориста” (1984), „Із фольклорної криниці Шевченкового краю” (1984), випустив серію плакатів про В.Симоненка – „Народ мій є, народ мій завжди буде” (1990), „Живу не лише за себе” (1991) та iнші. Перший редактор науково-популярного журналу „Краєзнавець Черкащини” (1991, 1992, 1993) та газети „Сьогодення”.
У періодичній npeci опублікував багато статтей, iнтерв’ю, заміток, матеріалів з краєзнавства, фольклору та етнографії. Член спілки журналістів України з 1975 року.
В. Гончаренко зібрав понад 2 тисячі пісень, частівок, понад 3 тисячі прикмет погоди, понад 1500 розшифрованих топонімічних назв Черкащини, понад 300 легенд, переказів, бувальщин, прислів’їв та приказок  про Т. Г. Шевченка  та багато інших фольклорних мaтepiaлів.
Володимир ГОНЧАРЕНКО
НЕГАСНУЧИЙ ВОГОНЬ ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ


НЕГАСНУЧИЙ ВОГОНЬ ПОЕТИЧНОЇ ДУШІ

Володимир Гончаренко – поет, фольклорист, краєзнавець, журналіст багато зробив для примноження української духовності.
Тільки перелік його творчого доробку становить цілий ряд визначних праць, які стануть  гордістю української нації, рідного йому народу.
3iбpaнi ним фольклорні матеріали лягли в основу його унікальної праці Поема мого народу. Ним зібрано понад 100 тисяч прислів’їв та приказок, що увійшли до десятитомної книги „Великий словник прислів’їв та приказок Черкащини”. Це значима праця в українській фольклористиці. В ній знайшли місце золоті зерна народної мудрості.
„Саме епітет „золоті”, – як підкреслює науковець Bікrop Задворнов з Києва у статті „Мудрість українська в „Поемі мого народу”, – як ніякий інший відповідає еквіваленту праці Володимира Гончаренка. Варто погортати сторінки цієї книжки, щоб зануритися в животрепетне море народних мудрощів Шевченкового краю".
Творчість Володимира Гончаренка не обмежується цими надбаннями. До його творчого доробку увійшли окремими книгами – Легенди, перекази, бувалыцини про Т.Г. Шевченка,Кладу свої думи, Тарасе, у вінок твого вічного генія, Легенди Шевченкового краю, „Класичний календар українців”,  „Цікава топонімія Черкащини”, „Календар православних свят”, „Магія приказки”, „Пісні рідної матері”, „Енциклопедія українських загадок, „Золота книга топонімів Черкащини”, ,„Народні прикмети погоди”, „Лебедин – серце Черкащини”, „Духовний геній України – Тарас Шевченко”, „Банда міченого”, „Священні заповіді українців”, „Казки року у суцвітті народних прикмет”, ”Гіркі грона кохання Великого Кобзаря”, „Краєзнавча енциклопедія Черкащини”. Понад 13 тисяч  власних афоризмів, висловлювань, думок увійшли до книги „Мудрі думки переживуть віки”, понад 1600 рубаїв вклалися в книгу „Рубаї сонячні мої”, перевидана під назвою „З любов’ю до людей’.
Володимир ГОНЧАРЕНКО
АНОТАЦІЯ НА КНИГУ "З ЛЮБОВЮ ДО ЛЮДЕЙ"


ББК 84 (4 Укр) 5–4
Г 54

ГОНЧАРЕНКО ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ

З ЛЮБОВ’Ю ДО ЛЮДЕЙ

Черкаси. Видавництво „Інлес”. – 2015. – 438 с.
ISBN 966 –7245 – 07 – 6

◄ „З ЛЮБОВ’Ю ДО ЛЮДЕЙ – це двадцять сьома  книга Володимира Гончаренка, до якої увійшло понад 1700 рубаїв автора. Пропонована читачам книга рубаїв Володимира Гончаренка, як і його фольклорні та краєзнавчі напрацювання – це ще один вагомий внесек у духовну спадщину українського народу.
Читач має змогу ознайомитися з другою тисячею рубаїв Володимира Гончаренка. Філософські роздуми, проникнення в психологію людського життя,, щире вболівання за справедливість, чуйність і добропорядність є характерною прикметою нової книги рубаїв Володимира  Гончаренка.
На любові до щастя настояний я,
Бо з народу любов проростає моя.
Я з народу росту, як із грунту дерева,
І любов до народу безмежна моя.

Книга виходить в авторській редакції
ISBN 955–6244–18–6

© В. Гончаренко, 2015
© Видавництво „Інлес”, 2015

ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО З ЛЮБОВ’Ю ДО ЛЮДЕЙ



ВОЛОДИМИР ГОНЧАРЕНКО





З ЛЮБОВ’Ю
ДО
ЛЮДЕЙ











Черкаси
Видавництво
Інлес”
2015