ЛЮБІТЬ ЛЮДЕЙ
309
В лакействі деякі вправляються й сьогодні.
Від цього ж хами ще не стали благородні.
Несли вони лиш лихо навісне,
У вічність канули ж, як бур'яни городні.
310
Чарують нас рум'яна щік вишневі
І почуття гарячі полудневі.
І губ пелюстки ніжнопурпурові,
І усміх щирий на палітру дневі.
311
Як рубаїв ще кілька сотень втну,
Та долю на свій бік перетягну,
Та людям мудрості додам я хоч краплину,
То вже тоді вершин бажань сягну.
312
Дим відчаю нехай нас не роз'їсть,
Хай світлий розум з’явиться, як гість,
Нехай учені правду нам приносять,
Та ворогів поборе їхня ж злість.
